Історія міста Шаргород

Шаргород – місто районного підпорядкування, районний центр Вінницької області.

Шаргород  розташований на правобережній Україні, на південних схилах Волино – Подільської височини при  злитті річок Мурашки і Ковбасної на відстані 80 км від обласного центру, та 40 км від залізничної станції. Територія міста становить 3345000. кв .м. В місті є автостанція підпорядкована Вінницькому ВОПАС, ВАТ “АТП” – 10528 автопідприємство пасажирських перевезень. Автопасажирське сполучення є з обласним центром м. Вінницею, з райцентром Жмеринка і Могилів – Подільський, селами району та містами. З міського транспорту є  автобуси і приватні таксі.

Місто на райони не поділено. 

Населення міста становить 7,1 тис. чол.

Перші історичні відомості про Шаргород відносяться на кінець 14 ст.  5 травня 1383 року Вітольд князь Литовський, віддав землю, де нині розташований Шаргород, своєму слузі Василю Карачевському. Як говорилося в грамоті, “з усіма лісами коло річки Мурашки і річки Сенівки, які впадали    в річку Мурафу, вирубали ліс і на сирому корені заснували Княжу Луку” Це місце заселялось частково і спустошувалось набігами татар. В 1579 році польський князь дав грамоту коронному канцлеру Яну Замойському в якій дозволив побудувати між річками Ковбасною і Мурафою замок з містечком і добре укріпити його.

28 травня 1585 року канцлером Яном Замойським було закладено систему фортифікаційних споруд замку, названого на честь родоначальника роду Замойських  Флоріана Шарого від нього і назва міста Шаргород.

В 1588 році Шаргород одержав Магдебурзьке право, привілеї на торгівлю і герб. Містечко стало значним торгівельним центром. В 1595 році було збудовано костьол, який діє по сьогодні.

В містечку заселялись єврейські родини, які збудували синагогу в мавританському стилі. Будівля збереглась. 1672 року Шаргород був захоплений турками і перейменований в Кучук – Стамбул ( Малий Стамбул ) за його торгове значення.

В 1675 році полковник Морозенко зробив спробу захопити Шаргород, але потерпів  поразку і був жорстоко страчений турками. 27років володіли турки Шаргородом. А в 1699 році  знову переходить під владу Польщі. Під час визвольної боротьби від національного гноблення містечко неодноразово було центром повстань.

В 1798 році Шаргород відійшов від Польщі до Російської держави. В 1986 році  до Шаргорода приєднано села Соснівка, Шостаківка і Розкіш.

На території міста є корисні копалини : камінь – вапняк, пісок. Промисловість міста  в основному переробна. Працюють такі підприємства:

  • ВАТ “Шаргородський маслозавод ”,
  • ВАТ «Шаргородське РП “Агромаш”,
  • друкарня та інші організації та установи.

В місті добре розвинута торгівельна мережа. В даний час розвиваються в основному приватні торгівельні заклади. В місті функціонують дві загальноосвітні школи, три дошкільних заклади, спортшкола, будинок дитячої та юнацької творчості, музична школа. Станом на сьогоднішній день проводяться роботи по введенню до експлуатації школи – ліцею, що планує розпочати свою навчальну діяльність в вересні місяці поточного року.  Медичне обслуговування населення здійснює центральна  районна лікарня. Разом з тим, закінчуються  будівельні  та оздоблювальні роботи по введенню до експлуатації будівлі нової поліклініки. Із закладів культури є : будинок культури, кінотеатр, доросла та дитяча бібліотеки. Філія банку “Аваль”, філія ощадбанку, філія ПриватБанку, філія Укрсоцбанку, філія банку «Надра», філія «Правекс банку».

На території міста діє костьол римо-католицької громади, православна церква Іоанна Предтечі та Шаргородський чоловічий Свято – Миколаївський монастир.

Шаргород як історичне місто, має ряд пам’яток архітектури:

  • Комплект будівель Миколаївського монастиря 18 – 19 ст.
  • Собор св. Миколая Мирлікійського 1829 р.
  • Братський корпус з Михайлівською церквою 18 ст.
  • Костьол св. Флоріана Шарого 1595 року
  • Брама 18 – 19 ст.
  • Синагога 1589 р.
  • Житловий будинок (замок, кам’яниця, 16 ст.)
  • Мури та башта замку 16 – 17 ст.

В Шаргороді навчались видатні українські письменники:

  • Степан Руданський (1846 – 1849 р.)
  • Михайло Коцюбинський (1875 – 1880), на центральній вулиці міста є стела М. Коцюбинського.

Частина старого міста є заповідною територією. Тут проводились зйомки фільму за книгою Шолом Алейхема “Блукаючі зірки”.